продірявлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
продірявлюватися — юється, недок., продіря/витися, иться; мн. продіря/вляться; док. 1) Робитися, ставати дірявим. || Зношуватися до дір (про одежу, взуття і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до продірявлювати … Український тлумачний словник
продірявити — див. продірявлювати … Український тлумачний словник
продірявлювання — я, с. Дія за знач. продірявлювати … Український тлумачний словник
дірявити — продірявлювати, продірявити, продирати, продерти, продрати … Словник синонімів української мови
прогризати — а/ю, а/єш, недок., прогри/зти, зу/, зе/ш; мин. ч. прогри/з, ла, ло; док. 1) перех. Продірявлювати зубами, проточувати що небудь наскрізь. || Гризучи, точачи, утворювати в чому небудь дірку, отвір і т. ін. 2) тільки док., перех. і неперех. Гризти… … Український тлумачний словник
продирати — а/ю, а/єш, недок., проде/рти і продра/ти, деру/, дере/ш; мин. ч. проде/р, ла, ло і продра/в, дра/ла, дра/ло; док., перех., розм. Проривати, розривати наскрізь. || Утворювати, робити в чому небудь діру, отвір; продірявлювати. || Робити глибоку… … Український тлумачний словник
проломлювати — юю, юєш, недок., проломи/ти, ломлю/, ло/миш; мн. проло/млять; док., перех. 1) Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. 2) Те саме, що проламувати 2). 3) перев. док., перен., розм.… … Український тлумачний словник
проривати — I а/ю, а/єш, недок., прорва/ти, рву/, рве/ш, док., перех. 1) Пробивати, продавлювати в чому небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. || Розривати, розділяти на частини. || перен. Порушувати (звичайно тишу), заповнюючи все довкола (про … Український тлумачний словник
протирати — а/ю, а/єш, недок., проте/рти, тру/, тре/ш, док., перех. 1) Тручи, робити отвір, дірку в чому небудь, рану на чомусь. || Продірявлювати, псувати що небудь, довго користуючись, носячи на собі. Протерти взуття до дірок. 2) Витираючи, робити чистим,… … Український тлумачний словник